Складні вИпадки наголошення слів

Складні вИпадки наголошення слів

Про наголос було вже написано тут. Ще трохи про складні випадки наголошення слів...

Наголос на 1-му складі:

дОгмат, кИдати, вИпадок, рАзом, рОзвідка, вІрші, вІршів, прИповідка, Олень, спИна, цАрина, немає чАсу, щИпці, грОшей, дрОва, зОзла, фОльга, кУрятина, бУдемо, дОлішній, пІдлітковий, дОнька, рЕшето, зАгадка.

Наголос на 2-му складі:

фенОмен, везлА, генЕзис, завдАння, абИ де, аджЕ, абИяк, абИколи, анІж, рондО (шрифт), рубЕль, рукОпис, правОпис, перЕбіг подій, пізнАння, новИй, щавЕль, борОдавка, вимОга, вітчИм, граблІ, дочкА, зубОжіти, зубОжілий, фартУх, подУшка, позАторік, трісктОнява, ненАвидіти, добУток, квартАл, налИгач, дичАвіти, чорнОзем, чорнОслив, оптОвий, отАман, індУстрія.

На 3-му і ... складі:

розв’язАння, сільськогосподАрський, сторінкИ (множина), одинАдцять, кіломЕтр, ідемО, беремО, ідетЕ, асиметрІя, бюлетЕнь, навчАння, псевдонІм, кропивА, болотИстий, валовИй, ветеринАрія, інженЕрія, мозолИстий, наздогАд, некролОг, осокА, каталОг, бюлетЕнь, рукопИсний, кулінарІя.

Подвійний наголос:

пОмИлка, зАвждИ, назАвждИ, правОпИсний, прОстИй, слІзьмИ, рОзбІр.

Два наголоси у словах:

рАботоргІвля, привАтнорабовлАсницький.

Уживання м’якого знака і апострофа

М’який знак уживається після д, т, з, с, ц, л, н для передачі на письмі м’якості позначуваних ними приголосних: 1) у кінці слів (біль, сядь); 2) перед буквами, що позначають тверді приголосні (галька, станьте); 3) перед о (льох, сьомий); 4) перед -ся в дієсловах (погодься, умивається); 5) перед ї, йо та я, ю, є, що позначають два звуки в словах іншомовного походження та російських власних назвах (кольє, бульйон, Ульянов); 6) після л перед буквами, що позначають м’які приголосні (стільці, пральня); 7) у словах-винятках тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати, женьшень, Маньчжурія.

М’який знак не вживається: 1) після букв, що позначають губніб, п, в, м, ф; 2) після шиплячих ж, ч, ш, щ, після задньоязикових г, к, хта ґ (кров, піч); 3) після р у кінці складу (кобзар, вірте), за винятком прізвища Горький і утворених від нього слів; 4) перед буквами, що позначають м’які або напівпом’якшені приголосні (пісня, сміх); 5) післян перед буквами, що позначають шиплячі (менший, барабанщик).

Буквосполучення -льц-, -ньц-, -ньч-, -сьц-,-сьч- пишуться з мяким знаком, якщо походять від сполук -льк-, -ньк-, -ськ- (люлька — люльці, донька — доньчин); буквосполучення -лц-, -лч-, -нч-, -сц-, -сч-пишуться без м’якого знака, якщо утворені від -лк-, -нк-, -ск- (голка — голці, галка — галчин).

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї: 1) після букв, що позначають губні приголосні б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає букви на позначення приголосного, крім р (полум’яний, в’юнкий); 2) після р, яка позначає твердий приголосний (бур’ян, на підгір’ї); 3) після префіксів і першої частини складених українських та іншомовних слів, що закінчуються на приголосний (роз’їзд, пов’язаний, ад’ютант); 4) після б, п, в, м, ф, р, г, к, х, ґ, ж, ч, ш, що передають тверді приголосні, у словах іншомовного походження (миш’як, бар’єр, комп’ютер); 5) післяк в імені Лук’ян та в усіх похідних від нього словах (Лук’яненко, Лук’янчук).

Апостроф не пишеться: 1) перед я, ю, є, ї після букв, що позначають губні приголосні б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть приголосний, крім р, який належить до кореня слова (дзвякнути, морквяний, мавпячий); 2) після р на початку складу, якщо наступні я, ю, є позначають його мякість (рясно, бурю); 3) перед йо (курйоз); 4) перед я, ю, коли вони позначають пом’якшення попереднього приголосного (кювет, ряса).

Урок української мови в10 класі "Однорідні члени речення"

Урок  української  мови в 10 класі

Тема уроку. Однорідні члени речення

Мета уроку: поглибити знання учнів про однорідні члени речення , повторити поняття про речення з кількома рядами однорідних членів ; домогтися засвоєння правил вживання розділових знаків при однорідних членах речення ; вдосконалювати вміння знаходити в реченні вивчені пунктограми . Розвивати увагу , мислення . Виховувати любов до рідного краю.

Внутрішньопредметні зв'язки: орфографія, пунктуація, фразеологія.

Міжпредметні зв'язки: мова, література, українознавство , історія .

Обладнання : картки , дидактичний матеріал

Тип уроку: урок поглиблення знань.

Хід уроку

I. Організація класу та повторення вивченого.

1. Робота з картками.

2.Повторити фразеологізми.

-Поєднайте пари так , щоб уникнути огріхів у слововживанні.

Відчиняти        Америку

Відімкнути      підручник

Закривати        спартакіаду

Перегорнути    кватирку

Замкнути         сторінку

Згорнути          двері

Розгорнути      хату

Відкривати      речі

-Яке словосполучення за певних умов можна вважати фразеологізмом?

(Відкривати Америку – говорити про щось давно відоме)

-Утворіть речення з фразеологічним сполученням , щоб у ньому були однорідні члени речення.

II. Мотивація вивчення теми

Не думаю , Що на сьогоднішньому уроці ви відкриєте для себе Америку , працюючи над темою « Однорідні члени речення» , бо ми вивчали цю тему у 8 класі .  Сьогодні  ви будете повторювати однорідні члени речення , розставляти відповідні розділові знаки при них .А ще ви дізнаєтесь багато цікавого про Чигиринщину – колиску українського козацтва .

III.Систематизація і узагальнення вивченого

1.Прочитати текст .

-Визначити тему та ідею.

-До якого типу мовлення він належить?

-Доберіть назву .

-Випишіть однорідні члени речення .

Коло підніжжя Богданової гори в Чигирині є каплиця Святої Покрови, яка була побудована в 1995 році за проектом архітектора Сергія Кілессо в стилі українського бароко. Каплицю орієнтовано на вулицю, що веде до сходів на Замкову гору. Через двері-вітраж добре проглядається інтер'єр каплиці, де можна побачити позолочений кіот з іконою Покрови. На місці сучасного музейного комплексу в ході розкопок було виявлено 263 поховання козацької доби. 14 жовтня 1995р. в день Святої Покрови, покровительки козаків, відбулося урочисте перепоховання до каплиці мешканців гетьманської столиці. Є одна легенда про те, як Свята Покрова стала покровителькою козаків. Одного разу йшло велике 100000-не військо турків та татар на Чигирин. Козаки та інші жителі міста розуміли, що не зможуть перемогти в бою з ворогом, стали просити допомоги у Святої Покрови. Їхні молитви були почуті і Покрова опустила свій білий рушник та місто та його жителів. Підійшовши до Чигирина, військо нічого не побачило... Ні міста, ні будинків, ні людей. Так Свята Покрова стала покровителькою козаків.

2.Повторити  однорідні члени речення .

( Двоє учнів біля дошки самостійно креслять схеми )

3.Повторення відомостей про єднальні , протиставні і розділові сполучники .

4.Робота біля дошки .

-         Записати речення . Зробити синтаксичний розбір .

З джерел Холодного Яру витікають річечки Серебрянка , Жаб’янка , Осота , Косарка , Розанка .

Цілющі води , чисте повітря холодноярського лісу сприяють довголіттю людей .

5.Проблемна ситуація .

Пояснити , чому в наведених реченнях в одних випадках  перед сполучниками , що повторюються ,  ставиться кома , а в інших не ставиться .

Вечір гаптував небеса і золотом , і сріблом , і янтарем .

Гнів і жаль , огонь і холод , несамовита радість і гірка туга охопила серце гайдамаки .

6.Робота в парах.

З поданими словами скласти речення .

І так і сяк , ні світ ні зоря , ні дати ні взяти , ні живий ні мертвий.

7.Пояснювальний диктант .

Знайти однорідні члени речення , пояснити розділові знаки .

Красень ти , Холодний Яре! Десятки сіл і хуторів обступають багатотисячні гектари дрімучих лісових масивів . Царина героїчного минулого українського народу : сотні мовчазних скіфських курганів , козацькі могили на цвинтарі , церкви , таємні підземні ходи та печери , могутні вали , чисті , як сльоза , криниці . Правічна наша історія .

8.Творче завдання .

Групова робота.

1 група – написати твір- мініатюру « Чигирин – край козацької звитяги».

2 група – скласти 4 речення із словами на вибір.

3 група – скласти 6 словосполучень із словами на вибір.

Незламність , гайдамацький , козацький , старшина , чигиринський , нещадність , непокора , непримиренність , повстання .

9.«Дуель»

.Кожний ряд задає іншому запитання . Хто швидше дасть відповідь .

-Що таке однорідність ?

-Якими частинами мови можуть бути виражені однорідні члени речення?

-Які сполучники вживаються при однорідних членах речення ?

-Скільки в речені може бути рядів однорідних членів?

-Які члени речення не є однорідними .?

ІV  Підсумок уроку.

V.Домашнє завдання

 Виписати з підручника  історії по два речення з однорідними членами, з’єднаними єднальними, протиставними і розділовими сполучниками.